25 волшебных и нереально красивых фраз, которые помогут вам перезагрузиться
Эти фразы меня наполнили волшебством, каким-то глубинным пониманием мира, в каждой из них скрыта жемчужина мудрости. Желаю вам перезагрузиться и настроиться на позитивные перемены в жизни, а эти волшебные фразы вам обязательно помогут!
1. Мечты должны быть либо безумными, либо нереальными… Иначе — это просто планы на завтра!
3. Наверное, я так и не повзрослею… До сих пор верю в чудеса, любовь и хороших людей.
4. Не за красоту в тебя влюбился, и не за старость разлюблю.
5. Научитесь отпускать. Родное всегда найдет дорогу обратно.
6. Необъяснимая штука — душа. Никто не знает, где находится, но все знают, как болит.
7. Живи так – чтобы люди, столкнувшись с тобой, улыбнулись, а, общаясь с тобой, стали чуточку счастливей.
8. Иногда какими-то странными путями в жизни все налаживается само собой.
Макс Фрай
9. Счастье — это когда твои родители здоровы.
10. Унижая других, выше не станешь!
11. Самое большое наше заблуждение в том, что у нас ещё много времени…
12. Никогда не жалей о том, что сделал, если в этот момент был счастлив.
13. Да простит нас Всевышний, когда мы недовольны тем, что имеем…
14. Не пытайся выяснять отношения с людьми, которые тебя разочаровали. Молча оставь их вместе со всем барахлом наедине.
15. У каждого свои проблемы — у кого-то хлеб черствый, а у кого-то бриллианты мелкие. Цените что имеете.
16. Иногда Всевышний убирает человека из твоей жизни для твоей защиты. Не беги за ним.
17. Не печальтесь ни о чем заранее и не радуйтесь тому, чего еще нет.
18. Если душой не зацепила, телом долго не удержишь.
19. У Бога все вовремя, так что учись ждать.
20. Вот оно — настоящее счастье, а не ваши «айфоны».
21. Когда чего-то добиваются твои дети, это куда важнее собственных достижений.
22. Берегите родителей, потому что пока они живы — мы дети!
23. Совесть — она такая… Она мучает не тех, кого должна мучить, а тех, у кого она есть.
24. Один из самых сильных страхов для человека – это понять, что он ошибался в течение долгого времени.
25. Многие считают важным в жизни найти человека, но только единицы знают, что важнее найти себя.
середу, 11 жовтня 2017 р.
Говори красиво: 20 типових помилок, які ми найчастіше допускаємо в українській мові
Здивуйте рідних своєю багатою мовою!
Сподіваюсь, що ви завжди пишете будь ласка та на жаль – окремо, тому підготувала складніші слова та словосполучення, у яких кожен із нас може допустити помилку. Гайда!
Занотуйте ці слова та словосполучення до свого словничка та вживайте у мовленні правильно!
Вітаю !
Продовжуємо збагачувати свій кругозір та уявлення про літературу.....
10 речей,
яких ви не знали
про українські казки
Чому нашим Попелюшкам не потрібні принци та що спільного між майстром Йодою та Україною?
Самі собі принцеси
У казках усього світу є конфлікт між мачухою і сиріткою, проте українські казки, що базуються на цьому сюжеті, докорінно відрізняються від інших.
Згадайте: у західноєвропейських казках конфлікт завжди розгортається між красунею-мачухою і красунею-сиріткою, про це розповідають і “Попелюшка”, і “Білосніжка”. Врода – головна риса героїнь, герой – багатий чоловік – мав вподобати гарне личко та струнку талію.
На Заході бути “на світі всіх милішою та гарнішою” – це питання виживання, адже жінки не мали права наслідування чи права власності, а отже, без прекрасного принца героїня, що прагнула жити довго та щасливо, ніяк не могла обійтись.
В Україні інакше: за звичаєвим правом у нас була материзна – тобто спадщина передавалася за материнською лінією і йшла тільки за жіночою лінією: ніхто з чоловіків не міг на неї претендувати.
Ця традиція брала початок із прадавніх часів і тривала до козацької доби.
Що ж цінували в український жінці значно більше за вроду?
Відповідь знову дадуть казки – головною чеснотою дівчини вважалася працьовитість.
Ілюстрації Валентини Мельниченко до книжки “Кривенька качечка” (Видавництво “Веселка”, 1981 р.)
Вміння обробляти землю та вести побут, створювати домашній затишок – от що було запорукою вдалого шлюбу в тому числі й для казкових героїнь. Саме завдяки цьому українська Попелюшка – Дідова дочка – завжди вигравала у злої мачухи та її ледачої дочки.
Ілля Муромець – наш
Найдавнішим жанром героїчного епосу українського народу були билини.
На користь їхнього українського походження говорить, по-перше, час виникнення – в період становлення Київської Русі.
По-друге, місця, де в билинах відбуваються події, – це Київ, Чернігів, тощо.
Так, в билині богатир Ілля Муромець доїжджає з дому до Києва всього лиш “від заутрені до обідні”. І не дивно, адже його дім зовсім поруч – це містечко Муромськ, що на Чернігівщині (за іншими переказами – однойменний острівець неподалік від Києва).
А інший богатир, Кирило Кожум’яка, від початку мешкав у Києві.
Ілюстрація Владислава Ерко
Як же сталося, що цих супергероїв ми переважно знаємо в контексті російських казок? Річ у тім, що в українців, попри розвинену усну народну творчість, не було традиції записувати тексти казок та легенд. Історії передавались з уст в уста – таким чином дійшли вони згодом і до північних сусідів, які охоче їх привласнили і перекроїли на власний лад.
І Кощій Безсмертний – також
В українській казці про Івана Вітра головним антигероєм є страшний змій Козьолок, подолати якого у двобої нікому не вдавалося.
Зазнавши поразки, Іван Вітер вирішує діяти хитрістю: за допомогою жінки змія вивідує, де ж зберігається сила Козьолка. І виявляється, що вона – у чистому полі, де під великим каменем сховано скриню.
Проте, на користь його українського походження говорить той факт, що, за думкою дослідників, сюжет казки про Івана Вітра, яка у своєму сучасному вигляді має багато тематичних нашарувань різних епох, вперше виникла ще за часів архаїки, а отже, Козьолок значно старший за російського Кощія Безсмертного.
7 героїв, які є лише в українських казках
Сюжети казок в усьому світі часто мають спільні мотиви та схожих героїв. Проте, є персонажі, котрі зустрічаються тільки в українських казках.
Це Дівка-семилітка – дитина, яка, маючи всього лише 7 років, рятує батька від розорення, одну за одною розгадуючи за нього надзвичайно складні загадки пана.
Пан Коцький – старий кіт, якого господар вивів у ліс помирати, але замість того хитрий кіт непогано влаштувався, обдуривши всіх лісових звірів, та ще й узявши лисичку за дружину.
Пан Коцький – герой, який є лише в українських казках. Ілюстрації Валентини Мельниченко до книжки видавництва “Веселка”
Є в нас і ексклюзивні персонажі-страхіття: Залізноноса Баба, матір чорта, страшна відьма із залізним носом – настільки великим, що аж до підлоги дістає, а також Кобиляча Голова – вона має здатність літати і може нагородити за працьовитість величезним скарбом або ж – з’їсти за лінощі.
Також автентичні українські герої – Івасик-Телесик, хлопчик, що втік від змія на крилах лебедя, та Котигорошко, який розібрався зі змієм по-своєму – одним ударом величезної булави.
“Котигорошко” з розкішними ілюстраціями Івана Сулими в безкоштовній електронній книжці для iPad
А ще цікавий персонаж – Видимо-Невидимо: невидимий чарівний помічник, який допомагає бідному чоловіку провчити жорстокого пана.
Казки-мандрівники
Деякі українські казки переїхали до інших країн.
Так, наприклад, Котигорошко “перебрався” до сусідньої Білорусі, а казка “Про Вужа-Царевича та вірну жону” відома в Литві як “Егле – королева вужів”.
Українська казка “Про Івана Багатого” – це те саме, що й французька казка “Кіт у чоботях”.
Але є приклади набагато ширшого “покриття”: так, українська “Кривенька качечка” відома в Японії під назвою “Журавка”, “Про багатого і бідного брата” – у В’єтнамі як “Карамблола”, а казка “Чому море солоне” з такою самою назвою і сюжетом існує на Філіппінах.
Вітчизняний “майстер Йода”
Українські казки дивовижним чином переплітаються не лише з казками інших народів світу, але й з поп-культурою.
Ось, наприклад Ох – персонаж з однойменної казки: маленький, зелений, дуже розумний, наділений чарівною силою.
Ілюстрація Євгенії Чистотіної
До того ж – учитель, що бере собі в науку хлопця, з котрого за допомогою дуже жорстких (або ж навіть жорстоких) методів робить такого самого могутнього чарівника, як і він сам.
Невідомо, чи, вигадуючи свого майстра Йоду, Джордж Лукас знав про українського Оха, але вийшло дуже схоже.
“Поганці” не на 100%
Що окремо вирізняє українські казки, так це відсутність стовідсотково негативних персонажів. Дослідники пояснюють цей факт прадавнім походженням більшості сюжетів казок, які виникли ще задовго до приходу християнства з його однозначним поділом на чорне й біле.
Так, наприклад, найпопулярніший злотворець Змій у казках виявляє лицарське благородство: влаштовує частування герою, що прийшов його побороти, завжди питає “будемо битися чи миритися?”, передає супротивнику право першого удару тощо.
У давніх українських казках зло могло бути з одного боку грізним, а з другого – помічним. Наприклад, русалки – вони можуть залоскотати, якщо не відповісти на їхні загадки: тобто карають за відсутність розуму.
Водяник може затягнути на дно того, хто купається під колесом млина, чого робити не можна.
Навіть Водяник і русалки мають добрі риси. Малюнок about-ukraine.com
Польовик насилає вічний сон на тих, хто працює в полі ополудні, коли сонце найбільше пече. Тобто казкові умовно злі герої слугують для регламентації поведінки.
Яскраво виражені негативні ознаки з’являються в подібних персонажів лише з плином часу. Наприклад, в українців побутував культ вовка: ще за архаїчних часів люди поклонялися йому як тотемному божеству.
Вшановуючи його, чоловіки племені вдягали на себе шкіри (длаки) і намагалися уподібнитися вовчій зграї, вили на місяць.
Із приходом християнства язичницькі боги та тотемні тварини були демонізовані, і таким чином вовкодлаки (люди у вовчих шкурах, що поклонялися божеству та не коїли чогось лихого) перетворилися на вовкулаків – однозначно негативних персонажів-убивць.
Українські “аватари”
Як відомо, слово “аватар” (або “аватара”) означає втілення божества в різних подобах. В індуїзмі цей термін найчастіше асоціюється з Вішну та його десятьма основними аватарами, найпопулярніші з яких Крішна та Рама.
Аватари відображають різні риси та прояви одного божества, і в українських казках теж є дуже схожі істоти. Їх важко злічити: це такі персонажі, як Вернидуб, Вернигора, Той, що їсть і ніколи не наїсться, Пийвода, Холод, тощо.
Два брати-богатирі – Вернигора і Вернидуб. Ілюстрації М.Єрмак до книжки “Козак Мамарига”
Усіх їх об’єднує спільна риса: вони, фактично, здатні виконувати лише одну специфічну функцію, яка потрібна головному герою, аби подолати якісь перешкоди.
Функції ці можуть бути які завгодно: від здатності поглинути будь-яку кількість рідини (як у Пийводи) до вміння грати на музичних інструментах так, що ніхто не може припинити танцювати (Музика).
Але ці персонажі реалізують свої надздібності не заради себе, а заради головного супергероя: тобто фактично вони є його “руками й ногами” – аватарами.
Нестрашні страшні казки
У прадавні часи казки слугували іншим задачам, ніж зараз: вони не стільки розважали, скільки пояснювали світ в усіх його проявах – включаючи найтемніші та найсуворіші.
Саме тому в казках за буденними речами приховано багато символів, що мають сакральне значення.
Так, наприклад, звичайний ліс, в який іде головний герой безлічі казок, – це насправді символ потойбічного світу: адже саме у потойбіччі міфічні герої мають пройти свої ініціальні випробування.
Рушник, котрий повсякчас з’являється в різних казках, – це символ дороги, а ще смерті: адже саме на рушниках опускали труну в могилу.
Навіть у звичайній хаті є потойбічні “портали” – це вікна та комин: саме через них – і тільки через них, – може потрапити в помешкання нечиста сила, адже двері для неї зачинені.
Змій і Мачуха: що спільного?
Світ казки – це світ нескінченних перетворень і трансформацій, які відображають зміни у суспільстві та людському мисленні.
Особливо це помітно в українських казках на прикладі трансформацій головного злотворця.
Найпершим з них, що з’явився ще в архаїчні часи, був Змій – у своїй хтонічній подобі.
Але з плином часу він набув антропоморфних рис і, хоч так само називався Змієм, виглядав вже як людина – це відбивало процес поступового відходу суспільства від магічного мислення.
Героїко-чарівні казки стали менш популярними за суспільно-побутові: змій став трансфортуватися у Мачуху. Ілюстрації Катерини Штанко до казки “Івасик-телесик”
Із приходом християнства Змія з позицій “поганця №1” поступово витіснив Чорт. А вже ближче до наших часів, коли магічне мислення почало поступатися раціональному і героїко-чарівні казки стали менш популярними за суспільно-побутові, найчастіше згадуваним злотворцем стала зла Мачуха– персонаж, в якому вже не було нічого чарівного, але який, фактично, виконував ту саму функцію, що й давній Змій.
вівторок, 10 жовтня 2017 р.
Шановні учні! Гадаю, наступна публікація стане в нагоді......
📒КАК ПОЛЬЗОВАТЬСЯ ФЛЕШ-КАРТАМИ📒
1. Одно понятие для одной карты.
Если только вам не нужно запомнить сочетание определенных фактов, например симптомы болезни.
2. Малое количество информации.
Не перегружайте карту информацией. Помните, что вы должны быть в состоянии охватить информацию с помощью одного взгляда.
3. Картинки и слова.
Исследования доказывают, что человек запоминает информацию лучше, если текст идет в сочетании с картинкой.
4. Всегда отвечайте вслух.
5. Пользуйтесь системой Лейтнера.
Просматривайте карты, с которыми вы не справляетесь, чаще.
6. Тестируйте себя с двух сторон.
Записывайте содержание карты таким образом, чтобы можно было проверить себя с двух сторон.
7. Одна карта для одного термина.
Избегайте одного и того же термина для нескольких флеш-карт, вы только запутаетесь.
8. Учите наизусть.
Не доверяйте своим проверкам по флеш-картам, учите до тех пор, пока вы не поймете, что вы учите.
9. Держите их рядом с собой.
Так, чтобы вы могли перечитать их, когда у вас появится свободная минутка.
10. Прогулки.
Не совсем подходящий сюда совет, но все же. Свежий воздух взбодрит и освежит разум.
мо: невидимий чарівний помічник, який допомагає бідному чоловіку провчити жорстокого пана.
здатні виконувати лише одну специфічну функцію, яка потрібна головному герою, аби подолати якісь перешкоди.
